Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Т/с "Райське місце" / Новини
реклама
пт, 20 січня, 15:54 8628

Сергій Фролов: «Я дивився на жінку, яку кохав усім серцем, і розумів, що не можу їй дати нічого»

У детективній мелодрамі «Райське місце» він смиренна й милосердна людина. Навіть збирається піти у монастир. У реальному ж житті Сергію Фролову не завжди вистачало часу думати про духовне, бо думалося, як прогодувати родину.

У детективній мелодрамі «Райське місце» він смиренна й милосердна людина. Навіть збирається піти у монастир. У реальному ж житті Сергію Фролову не завжди вистачало часу думати про духовне, бо думалося, як прогодувати родину.

Ваш герой – людина спокійна, дуже нейтральна. Семен схожий на вас?

Дуже. Мені надзвичайно комфортно у цій ролі. Він дуже добрий, смиренний, тактичний з усіма, завжди намагається бути осторонь усіх конфліктів і непорозумінь. У реальному житті я поводжуся аналогічно. В процесі зйомок доходило до смішного. Семену потрібно було вийти з себе, але мені такі сцени давалися нелегко. Режисер кричав: «Сергію, вмикай мужика!» А я все не насмілювався. Намагався це перетворення спокійного Семена на «мужика» сповільнити (сміється).

Крім того, що ваш герой дуже врівноважений, він ще й людина духовна. А ви?

Так. Я віруюча людина. Взагалі, людям духовним у цьому світі живеться простіше. Я звик покладатися на Бога. Якщо щось не вийшло, не збулося – значить так було треба. Погодьтеся, так іти по життю легше. Саме моя віра допомагала мені вистояти у складних ситуаціях, вставати після кожного падіння і йти далі. Те що мій герой живе таким духовним життям, мабуть, теж промисел Божий. Адже колись я, подібно Семену, навчався у семінарії. Щоправда, то було дещо інше – цей заклад вважався протестантським. Проте там я читав багато корисної літератури, наприклад, з теології. Для мене цей період тривав півроку. Я дечому навчився, зробив певні висновки і покинув семінарію. До православної ж віри я прийшов дещо згодом.

А як ви прийшли до акторства? Це мрія чи випадковість?

Це мрія дитинства. Щоправда, до певного моменту це була дійсно лише мрія, на щось більше я не розраховував. 90-ті роки, у драматургії застій, втім, як і у всьому іншому. Тут вже не про мистецтво думалося, а про те, як би на шматок хліба заробити. Нас з молодшим братом мама виховувала сама, тож в один момент я став годувальником сім’ї.

Працював усюди, де пропонували, роботи не цурався. Довелося і таксистом потрудитися, і офіціантом, і барменом. Я просто хотів, аби моя родина жила не гірше від інших, от і доводилося братися за усе, й нерідко одночасно. Тим паче, я ще й одружився дуже рано, у 19 років.

Шалене кохання чи якісь обставини?

Та які там обставини. Познайомилися, сподобалися одне одному… Чого тягнути? От і одружилися вже за півроку. Час тоді інший був. Та шлюб виявився невдалим.

Ви розлучилися?

Так. Хоч і разом були немало – 4 роки. Ніби й найскладніший період у відносинах минув, і донька з’явилася, а все ж щось надламалося в нас. Дров наламали разом, вороття назад не було. Навіть згадувати не хочеться. Та яким би гірким не був той період розлучення, а все ж саме він і привів мене до акторства. Втрачати було нічого – найдорожче й так втрачено. І тут я раптом бачу оголошення, що набираються талановиті люди до театральної студії. І ніби на багато років назад повернувся, згадав, що колись мав мрію. Прийшов – і мене взяли. Відтоді й почалася моя акторська кар’єра.

Гадаєте, то була доля?

Скоріше, мрія. Наші думки мають приємну особливість – втілюватися у життя. Мені здається, що навіть, якщо ти нічого не робиш задля втілення своєї мрії, але дуже сильно цього хочеш – все справдиться. Напівсвідомо наші прагнення приведуть нас до мети. Це факт.

А як в подальшому складалося з жінками? Рана від першого шлюбу загоїлася?

Той шлюб – ряд помилок двох незрілих людей, в результаті яких постраждала наша донька. Адже постійні сварки зробили свою справу – ми не спілкуємося й досі. Образа дружини була настільки величезною, що перекрила мені шлях до доньки, якій, між іншим, вже 22 роки. Та знаю, що рано чи пізно цей день настане – я її знайду і все поясню. Сподіваюсь, вона мені пробачить.

Це ваша єдина дитина?

Ні, я маю трьох доньок, наймолодшій з яких півтора рочки. Виходить, що кожен шлюб мені подарував донечку. Так, усього я одружувався тричі. Я цього не соромлюсь, таке наше життя. Ми часто змінюємося, помиляємося, та головне – це не зупинятися. Що я, власне, завжди й роблю. На сьогодні я маю молоду дружину, маленьке янголятко і чудову сім’ю.

З найстаршою донькою ви не спілкуєтеся. А які відносини з середньою?

Тут, дякувати Богу, пощастило. Ми зберегли добрі людські стосунки з дружиною, відповідно і з донькою я спілкуюся. У мене є мрія познайомити їх усіх між собою, вони ж сестри! Проте на даний момент мої доньки ніколи не бачили одна одну. Але скоро знайомитимемо середню з молодшою, дружина не проти.

Ви робили щось таке у житті, про що й досі шкодуєте? Можливо у відносинах з жінками…

Шкодував. Багато років шкодував і лише нещодавно відпустив. Зрозумів, що напевне все, що з нами відбувається – на краще.

Ця історія сталася після мого першого розлучення. Я зустрів жінку, у яку закохався з першого погляду, і це було взаємно. Я й досі згадую наші стосунки, мов сон. Ми могли мріяти до самого ранку, разом планували наше майбутнє… Проте, не судилося. То були важкі часи – 90-ті. Кожен виживав, як міг. От і я вплутався в неприємну історію. Залишився в буквальному сенсі без нічого. Я дивився на цю жінку, яку кохав усім серцем, і розумів, що не можу їй дати нічого. Навіщо їй це, ці відносини приречені. Я не знав, що буде зі мною далі і не хотів, аби й вона це все переживала разом зі мною. Просто сказав, що нам треба розлучитися. Я розбив їй серце, хоча довго вважав, що навпаки. Ось так і закінчилася ця казка. То був єдиний раз у житті, коли я плакав…

Ви більше не бачилися?

Бачилися. Через 15 років. Тоді я отримав роль у серіалі, і мене попросили принести фото, де мені 25 і я когось обіймаю. Я знайшов таку фотографію, і на ній обіймав цю дівчину. Фото підійшло, ось тільки, щоб показати його на екрані ,потрібна була її згода. І я знайшов моє колишнє кохання. Ми просиділи майже чотири години, майже весь цей час просто мовчали, просто дивилися один на одного, згадували. Я думав про те, що все в нашому житті могло скластися інакше, якби я не злякався. Якби я не тікав від проблем, сказав їй правду. Можливо, тоді б ми разом вийшли з тієї ями. Однак склалося, як склалося. Вона заміжня, у неї двоє дітей, та і я з чималим вантажем минулого. Наші тодішні почуття перетворилися на пил, від них лишився лише гіркий осад.

Дивіться детективну мелодраму «Райське місце» у будні о 18:00 на каналі «Україна»!

загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...

Популярні новини